Питання про можливість депортації під час війни стосується кількох різних ситуацій: українців із статусом тимчасового захисту в країнах ЄС, осіб без легального статусу, іноземців в Україні та цивільних на окупованих територіях. Відповіді в цих випадках суттєво відрізняються.
Станом на серпень 2026 року тимчасовий захист для людей, які виїхали з України через війну, продовжено до 4 березня 2028 року. При цьому для нових заявників чоловічої статі призовного віку запроваджено обмеження. Ті, хто вже має статус, його зберігають. Масової депортації осіб із чинним тимчасовим захистом немає.
Окремо діють загальні правила щодо нелегального перебування та норми міжнародного гуманітарного права, які забороняють незаконну депортацію цивільних з окупованих територій.
Тимчасовий захист у ЄС і нові обмеження 2026 року
Директива про тимчасовий захист дозволяє громадянам України та певним категоріям інших осіб легально жити, працювати і навчатися в країнах ЄС без проходження стандартної процедури притулку. Рада ЄС продовжила цей механізм до 4 березня 2028 року.
З кінця липня — початку серпня 2026 року діють уточнення: тимчасовий захист як правило не надається новоприбулим особам, які за законодавством України мають військові зобов’язання і не мають права на виїзд. Це стосується переважно чоловіків віком від 23 до 60 років. Обмеження не поширюється на тих, хто вже перебував під захистом до зазначеної дати і продовжує його зберігати.
Таким чином, чоловіки, які виїхали раніше і оформили статус, залишаються під захистом. Нові заявники призовного віку можуть отримати відмову, якщо не підтвердять законність виїзду або звільнення від обов’язку.
Чи депортують тих, хто вже має тимчасовий захист
Ні. Рішення про продовження захисту і введення обмежень прямо передбачає, що зміни не мають зворотної дії щодо осіб, які вже користуються статусом. Країни-члени не проводять масового повернення таких людей в Україну.
Після закінчення тимчасового захисту (наразі — березень 2028 року) можливі різні сценарії: перехід на інші форми легального перебування, програми добровільного повернення або, у разі відсутності підстав для подальшого перебування, звичайні процедури повернення. Це питання майбутнього, а не поточної політики примусової депортації.
Що відбувається з особами без легального статусу
Громадяни України можуть перебувати в країнах Шенгену 90 днів протягом 180-денного періоду на підставі безвізу. Якщо цей строк вичерпано і немає іншого статусу (тимчасовий захист, національна віза, посвідка тощо), перебування стає нелегальним.
У такому випадку застосовуються загальні норми міграційного права відповідної країни. Деякі держави, зокрема Німеччина, публічно підтверджували, що особи, які перебувають нелегально, можуть бути видворені за наявності законних підстав. Практична реалізація залежить від конкретної країни, наявності документів, співпраці особи та логістики повернення.
Польща та деякі інші країни раніше заявляли, що не планують примусової депортації військовозобов’язаних українців. Ситуація може відрізнятися залежно від держави.
Депортація і мобілізація: чи є механізм примусового повернення
Україна не має правового механізму вимагати від іноземних держав примусового повернення своїх громадян для проходження військової служби. Оновлення військово-облікових даних за кордоном не призводить автоматично до депортації. Консульські послуги та оформлення документів самі по собі не є підставою для видворення.
Відповідальність за порушення правил перетину кордону України (зокрема незаконний виїзд чоловіків призовного віку) регулюється українським законодавством і може наставати вже на території України.
Іноземці в Україні під час воєнного стану
До іноземців та осіб без громадянства, які порушують правила перебування, можуть застосовуватися рішення про примусове повернення або видворення. Воєнний стан сам по собі не скасовує цих процедур, але створює практичні труднощі з виконанням (транспорт, документи, безпека маршрутів).
Судова практика вказує, що загальні організаційні складнощі, пов’язані з війною, не завжди є достатньою підставою для необмеженого продовження затримання з метою видворення. Строки і підстави чітко регулюються законом.
Незаконна депортація як воєнний злочин
Міжнародне гуманітарне право забороняє окупаційній державі здійснювати індивідуальне або масове примусове переміщення чи депортацію цивільних осіб з окупованої території (за винятком вузьких випадків евакуації з міркувань безпеки населення). Такі дії кваліфікуються як воєнні злочини.
Це положення стосується дій Російської Федерації щодо цивільного населення України, включаючи випадки примусового вивезення дітей і дорослих. Воно не регулює міграційні процедури країн ЄС щодо осіб, які самостійно виїхали.
Поширені помилки в розумінні ситуації
- Переконання, що всіх чоловіків призовного віку з ЄС депортують. Ті, хто вже має тимчасовий захист, його зберігають.
- Думка, що оновлення військового обліку автоматично веде до повернення. Такого механізму немає.
- Очікування, що після закінчення тимчасового захисту всіх одразу вивезуть. Країни готують перехідні рішення, включаючи інші статуси та програми добровільного повернення.
- Плутанина між відмовою в новому статусі і депортацією тих, хто вже легально перебуває. Це різні правові ситуації.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли людина плутала відмову в продовженні статусу для новоприбулих із загрозою депортації для тих, хто вже кілька років перебуває під захистом. Після роз’яснення різниці рівень тривоги значно знизився.
Коли варто звертатися по юридичну допомогу
Консультація потрібна, якщо отримано відмову в тимчасовому захисті, відкрито процедуру повернення, закінчується строк легального перебування або виникли проблеми з документами. Краще звертатися до міграційних юристів або організацій, що спеціалізуються на захисті прав біженців у конкретній країні перебування.
Самостійно оцінювати перспективи депортації за повідомленнями в соцмережах ризиковано — правила відрізняються між державами і змінюються.
Чек-лист для людини за кордоном
- Перевірте, чи маєте чинний статус тимчасового захисту або інший дозвіл на перебування.
- З’ясуйте кінцеву дату дії документів.
- Якщо статус відсутній — порахуйте дні перебування за безвізом.
- У разі отримання будь-яких листів від міграційних органів — збережіть їх і зверніться до юриста.
- Не ігноруйте офіційні повідомлення.
- Слідкуйте за офіційними роз’ясненнями влади країни перебування, а не лише за новинами.
Питання, які найчастіше ставлять
Чи можуть депортувати чоловіка 25–60 років, який уже має тимчасовий захист?
Ні, зміни 2026 року не поширюються на тих, хто вже має статус.
Що буде, якщо відмовлять у тимчасовому захисті новоприбулому?
Особа може перебувати 90 днів за безвізом. Після цього перебування без іншого статусу стає нелегальним і може призвести до процедури повернення.
Чи депортує Україна своїх громадян з-за кордону?
Ні. Україна не має такого механізму примусу щодо іноземних держав.
Чи безпечно оновлювати військово-облікові дані за кордоном?
Оновлення даних саме по собі не є підставою для депортації з країни перебування.
Що зміниться після березня 2028 року?
Тимчасовий захист у нинішньому вигляді закінчується. Країни ЄС готують варіанти переходу на інші статуси або підтримки добровільного повернення. Точні правила ще формуватимуться.
Можливість депортації під час війни залежить від конкретного статусу людини, країни перебування та підстав перебування. Для більшості українців, які вже оформили тимчасовий захист, примусового повернення наразі немає. Нові обмеження стосуються переважно тих, хто лише планує отримати статус. У разі будь-яких офіційних повідомлень від міграційних органів найнадійніше рішення — вчасна юридична консультація в країні перебування.
