[від гр. bios – життя, geo – Земля; лат. chimia – хімія + гр. kyklos – коло, лат. cycle – колесо] - періодично повторювальний процес взаємоповязаного перетворення і переміщення речовин у природі, що відбувається за участю живих організмів. Рушійними силами Б.Ц. є енергія Сонця і діяльність живих організмів. В результаті їх впливу переміщуються величезні маси хімічних елементів, відбувається концентрація і перерозподіл енергії, акумульованої в процесі фотосинтезу. Автотрофи (зелені рослини), використовуючи неорганічні речовини і енергію Сонця утворюють органічні речовини, які, у свою чергу, руйнуються іншими живими істотами - гетеротрофами. Продукти цього руйнування можуть бути використані рослинами для нових органічних синтезів. В межах Б.Ц. розрізняють дві частини, або два "фонди": 1) резервний фонд - переважна більшість речовин, що повільно рухаються; 2) обмінний (рухомий) фонд - менша частина речовин, які швидко рухаються і приймають активну участь у обмінних процесах між живими організмами і їх оточенням (середовищем). Виділяють два основних типи Б.Ц.: 1) колообіг газоподібних речовин з резервним фондом в атмосфері або гідросфері (океані); 2) осадовий цикл с резервним фондом в земній корі. Завдяки колообігу речовин, навіть при обмеженій кількості доступних хімічних елементів існує можливість тривалого існування і розвитку життя. Термін "Б.Ц." був уведений у 1910 роках В.І. Вернадським.