[від нім. Loss – пухкий + гр. pseudos – неправда, синонім карсту несправжнього, неправдивого] - сукупність явищ і процесів переважно фізико-механічного (гідродинамічного, гравітаційного), а також фізико-хімічного і біологічного руйнування недоущільнених лесових порід при їх епізодичному (як правило, техногенному) обводненні. Необхідною умовою для розвитку лесового псевдокарсту є наявність турбулентного руху води вниз породного (грунтового) масиву вертикальними канальцями, тріщинами, норами землериїв тощо. В результаті утворюються форми рельєфу, які нагадують типові карстові (провали, лійки, пещери, колодязі, цирки та ін.). Характерною особливістю лесового псевдокарсту є значна швидкість протікання. З метою попередження негативних наслідків лесового псевдокарсту рекомендується: 1) захистити лесові породи від впливу води; 2) ліквідувати можливість винесення частинок зруйнованих порід до базису ерозії; 3) перетворити лесові породи у стійкі до псевдокарстування.