[англ. hydraulic fracturing, hydrofracturing, fracking] – один із методів збільшення ефективності роботи нафтових і газових свердловин. Метод базується на створенні високо провідної тріщини у пласті для забезпечення притоку флюїду (газ, вода, конденсат, нафта) до вибою свердловини. В результаті проведення гідравлічного розривання пласта дебіт свердловини різко зростає. Використовується для відновлення роботи свердловин, на яких видобування нафти і газу уже неможлива або малорентабельна, а також для розробки родовищ сланцевого газу і нафту. Для більш ефективного використання технології (методу) гідравлічного розривання пласта її поєднують з технологією буріння горизонтальних свердловин. Спільне використання цих технологій розпочалось від 1992 року.