[англ. hydraulic fracturing, hydrofracturing, fracking] – один із методів збільшення ефективності роботи нафтових і газових свердловин. Метод базується на створенні високо провідної тріщини у пласті для забезпечення притоку флюїду (газ, вода, конденсат, нафта) до вибою свердловини. В результаті проведення гідравлічного розривання пласта дебіт свердловини різко зростає. Використовується для відновлення роботи свердловин, на яких видобування нафти і газу уже неможлива або малорентабельна, а також для розробки родовищ сланцевого газу і нафту. Для більш ефективного використання технології (методу) гідравлічного розривання пласта її поєднують з технологією буріння горизонтальних свердловин. Спільне використання цих технологій розпочалось від 1992 року.
ГІДРАВЛІЧНЕ РОЗРИВАННЯ ПЛАСТА
Рис. 1. Схематичне зображення гідравлічного розривання пласта при видобуванні сланцевого газу
Рис. 2. Процес змішування води і рідин для гідророзривання перед закачуванням у свердловини
Рис. 3. Вигляд свердловини для видобування сланцевого газу поблизу Альварадо, Техас, США