[від Л.А. Перовського - державного діяча (1839) Росії * рос. перовскит; англ. perovskite; нім. Perowskit] - відносно рідкісний на поверхні землі мінерал, титанат кальцію. Формула: CaTiO3. Форма: кубічні (псевдокубічні) кристали. Колір переважно темний (сірувато-чорний, залізо-чорний, червонувато-бурий), рідше світлий - гіацинтово-червоний, померанчево- і медово-жовтий. Блиск алмазний. Риска біла, сірувато-жовта. Прозорий у тонких уламках. Густина 3,95-4,04. Твердість 5,5-6. Злам нерівний до напівраковистого. Крихкий. Ізотропний. Різновиди: кнопіт, дизаналіт и лопарит. Перовскіт був уперше знайдений у 1839 році в Уральских горах нім. геологом Густавом Розе і названий на честь російського державного діяча графа Л.А. Перовського, який колекціонував минерали. Вважається мантійним мінералом. Зустрічається переважно в контактових метаморфітах (талькових і хлоритових сланцях, скарнах), а також в лужних породах вулканічного походження (лужних лавах, карбонатитах, кімберлітах, базальтоїдах). Родовища: Урал (Росія), Тіроль (Австрія), Швейцарія, Фінляндія. В Україні знайдений на Волині. Використовується як джерело рідкісних Ti, Nb і ряду інших елементів. Від 2013 року, завдяки відкриттю унікальних властивостей, використовується в сонячній енергетиці.
