Загальна назва випуклих форм кріогенного рельєфу, які виникають в областях розвитку вікової мерзлоти в результаті нерівномірного сегрегаційного й ін'єкційного льодоутворення в гірських породах. Висота Г.П. - від долей метра до 70 м, діаметр в основі - від декількох до сотень метрів. Приурочені переважно до низовинних заболочених ділянок з торфом. Утворення горбів пов’язано з процесами міграції води при промерзанні порід та формування лінз льоду в окремих локальних ділянках. Ростуть із швидкістю від декількох мм до 0,5 м за рік. Процес їх зростання триває десятки, іноді сотні років. Розрізняються за місцевими назвами, за генезисом, за будовою, за віком, за величиною. Місцеві назви – „булгунняхи” (Якутія), „пінго” (Канада, Аляска), "тебелери" (Пд. Сибір). Багаторічні Г.П. називають гідролаколітами. До горбів пучення належать також туфури і пальзи.
