від ісл. thufa - купина, горбик * рос. туфуры; англ. hummock; нім. Presseishügel] - невеликі, висотою 0,25-0,5 м,) горби пучення (мікро-гідролаколіти). Утворюються завдяки видавлюванню (пученню) поверхневих шарів порід лінзами замерзлих у товщі підземних вод. Зустрічаються на зволожених ділянках у зоні вікової мерзлоти. Ісландський різновид горбів пучення. Для районів розповсюдження туфурів характерний своєрідний туфурний рельєф.
