[від гр. klino - нахиляю, hloros - зелений * рос. клинохлор, англ. clinochlore, нім. Klinochlor] - мінерал, силікат магнію і алюмінію з гідроксилом шаруватої будови. Формула: Mg4(Mg,Al)2•(OH)8[(Si,Al)2Si2O10]. Форми виділення: лусочки, пластинки, таблитчасті кристали, а також агрегати, розеткик і друзи. Колір від світло- до темно-зеленого, іноді синьо-зеленый, сіро-зеленый, коричнево-сірий, жовтий. Блиск перламутровий. Сингонія моноклінна. Твердість 2-2,5. Густина 2,61-2,78. Гідротермальний продукт зміни піроксенів, біотитів, амфіболів. Утворюється в хлоритових сланцях, серпентинітах, мармурах, вапняково-силікатных породах, амфіболітах, рідше в магматичних ультраосновних породах. Родовища клінохлору знаходяться перважно в Росії (Челябінська і Свердловська області та ін.). Зустрічається також в Испанії, Швейцарії, Австрії, Шотландії, Греції, Японії, США, Пакістані, Кореї. Різновиди: серафініт - клінохлор з переливчастими волокнами; кочубеїт — клинохлор рожевого кольору, що вміщує хром; корундофіліт, рипідоліт, пеннін, шериданіт. В якості декоративного і напівдорогоцінного каміння використовується переважно серафініт, з нього виготовляють кулони, браслети, сережки, каблучки, шкатулки, різноманітні фігурки.
