Класифікація хімічних елементів, запропонована норвезьким геохіміком В.М. Гольдшмідтом (початок XX ст.), яка базується на уявленні про те, що Земля утворилася в результаті розділення (диференціації) первинної речовини на чотири складові (фази): метал, сірчаний розплав, силікати, а також атмосфера з океаном. Враховуючи коефіцієнт розподілу між чотирьма фазами, всі елементи розділені на сидерофільні, халькофільні, літофільні та атмофільні. Сидерофільні елементи подібні до заліза. Їх всього 12: Fe, Co, Ni, Mo, Ru, Rh, Pd, Re, Os, Ir, Pt, Au. Халькофіли близькі до сірки, селену і теллуру. Вони об'єднують 19 елементів: S, Cu, Zn, Ga, Ge, As, Se, Ag, Cd, In, Sn, Sb, Te, Hg, Tl, Pb, Bi, Po. Незважаючи на невелику кількість (0, 046% маси земної кори), халькофільні елементи мають здатність до локальної концентрації і тому формують численні рудні родовища. Літофіли складають близько 93% маси земної кори і близько 97% сольового складу океанічної води. До цієї групи належать 54 елементи: Li, Be, B, C, O, F, Na, Mg, Al, Si, P, Cl, K, Ca, Ti, V, Cr, Mn, Br, Rb, Sr, Zr, Nb, I, Cs, Ba, Hf, Ta, W, At, Fr, Ra, Ac, Th, Pa, U та ін. У природі переважна більшість літофілів входить до складу силікатів, хоча також широко розповсюджені їх оксиди, карбонати, сульфати, галогеніди, фосфати. До складу атмофілів входять всього 8 елементів: H, N та інертні гази - гелій (He), неон (Ne), аргон (Ar), криптон (Kr), ксенон (Xe), радон (Rn). У природі для них характерний газоподібний стан.
