[англ. Geotourism] - у первинному розумінні визначається як "геологічний туризм". Вперше термін "геотуризм" (англ. geotourism) запропонував британський вчений Томас Хосе у 1995 році. В його інтерпретації геотуризм - надання таких послуг і освітнього забезпечення, щоб окрім естетичних вражень, туристи мали можливість отримати знання про особливості геологічних умов території. В сучасному розумінні геотуризм визначається як: 1. Геологічний туризм - різновид пізнавального туризму, який грунтується на вивченні геологічних матеріальних об'єктів і процесів з отриманням захоплюючих естетичних вражень (розповсюджене визначечення у переважній більшості країн). Найбільший геотуристичний інтерес викликають наступні геологічні об'єкти: гірські породи і тектонічні структури; коштовне каміння, ювелірні вироби; скамянілості та інші залишки давнього життя на Землі; вулкани і гейзери; унікальні форми поверхні (печери, водоспади, льодовики тощо); об'єкти культурної геологічної спадщини (гірничі виробки, тунелі, дамби, кам'яні архітектурні споруди); музейні експозиції (геологічні, мінералогічні, палеонтологічні музеї, опорні розрізи, геотуристичні стежки). Важливою функцією геотуризму є охорона геологічної спадщини, до якої належать геопарки та геосайти - в Україні це геологічні пам'ятки природи, геологічні заказники чи частини заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків. Найголовнішою метою геотуризму є розвиток зацікавленості у геологічних знаннях серед широкого кола населення. 2. Географічний туризм - різновид туризму, спрямований на пізнання географічних особливостей місцезнаходження: комплексів як природної, так і культурної спадщини (визначення, сформоване під впливом Національного географічного товариства (США). В концепції американської асоціації подорожей (U.S. Travel Assotiation) геотуризм є більш широким поняттям, ніж екотуризм і збалансований (стійкий) туризм.