[від гр. geo – Земля, нім. Informatik - автоматична обробка інформації + від гр. techne — мистецтво, майстерність, вміння; logos – вчення, наука] — сукупність методів і прийомів для збирання і обробки просторово-розподілених даних. Виділяють три головних типи ГІТ: 1) Технології власне геоінформаційних систем (Geographic Information Technologies) - технології введення, інтеграції, зберігання, обробки, аналізу, моделювання і візуалізації просторової інформації. 2) Технології дистанційного зондування Землі (Remote Sensing - RS) – технології одержання інформації про поверхню Землі і середовища за допомогою використання орбітальних супутників Землі. Сигнали, передані до приймачів на Землі, перетворюються у цифрові зображення для вивчення, обробки і інтерпретації геоданих. 3) Технології позиціювання (Global Positioning System – GPS) – технології визначення місця розташування на Землі, обробки даних, що інтегровані в середовище геоінформаційних систем засобами глобальних навігаційних систем, комбінованими засобами глобальних навігаційних систем і засобами електронних геодезичних вимірів. Активно використовуються в геології.