Район тривалого вулканізму з розплавами глибокого мантійного походження у внутрішніх зонах континентальних плит. Термін "гаряча точка" (англ. hotspot) запропонував відомий канадський геофізик Тузо Вілсон у 1963 році для пояснення процесу формування ланцюга Гавайських островів. В якості класичного прикладу гарячої точки й досі використовуються Гавайські острови. Від них в північно-західному напрямку розміщене підводне пасмо колишніх вулканів, що тягнеться аж до Алеутських островів, де Тихоокеанська літосферна плита занурюється в мантію. Відомими прикладами гарячих точок є Єллоустоун, Реюньйон, Ісландія, Галапагос. Гарячі точки розміщені над висхідними мантійними потоками - плюмами.