[від нім. Schnecke – завиток] – різновид обертального буріння, при якому зруйнована порода переміщується до поверхні шнеком. Використовується для буріння свердловин у пухких і м’яких породах глибиною переважно до 50 м і діаметром від 60 мм до 600-800 мм. Перевагами Ш.Б. є високі швидкості та простота організації робіт. Див. також відео1., відео2.