ШЛІФ

[нім. Schliff від schleifen – полірувати, шліфувати] – тонка (0,025-0,03 мм), добре відшліфована пластинка (зріз) гірської породи або мінералу для дослідження його в прохідному, як правило, поляризованому світлі під мікроскопом. Заклеюється проміж двох стекол: товстим (предметним) нижнім та тонким (покривним) верхнім. Використовується для вивчення мінерального складу та структури порід і мінералів.
Рис. 1. Шліф на столику поляризаційного мікроскопа
Рис. 2. Мікрофотографія шліфа габро