ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД

[від „четвертої фази творіння” з біблійних уявлень про історію Землі + гр. periodos – кругообіг] – останній період геологічної історії Землі, який настав після неогенового періоду і триває близько 2,58 млн рр. Розділяється на плейстоцен і голоцен. У складі плейстоцену виділяють гелазський, калабрійський, чибанський і верхній віки. У межах голоцену виділяють гренландський, нортгріппський і мегхалейський віки. Назва "четвертинний період" пов’язана з колишнім поділом історії Землі на первинний період (утворення Землі), вторинний (поява перших організмів), третинний (час існування ссавців) і четвертинний (час існування людини). Характеризується незначною тривалістю, значною тектонічною активністю (геократичністю), появою людини. Найхарактернішою ознакою четвертинного періоду є досить різкі зміни клімату, пов’зані з похолоданнями та періодичним розвитком материкових та гірських зледенінь. На континентах під час покривного зледеніння виникали перигляційні зони, в яких формувалися леси та лесоподібні відклади. За часів міжльодовиків’я відновлювалася близька до сучасної ландшафтно-кліматична зональність; водночас підвищувався рівень океану. На рубежі плейстоцену і голоцену (близько 11,7 тис. рр. тому) відбулась глобальна зміна клімату в бік потепління. Кліматичні зміни впродовж четвертинного періоду впливали на видовий склад тваринного та рослинного світу, котрий спочатку мало відрізнявся від пліоценового. Найбільші зміни відбулись у складі фауни ссавців під час середньочетвертинного зледеніння, коли з’явився мамонт, шерстистий носоріг та інші представники полярних тварин. Склад морської фауни та флори змінювався мало і був обумовлений періодичними міграціями у зв’язку з екологічними умовами існування. На території України впродовж четвертинного періоду відбувалися тектонічні рухи різної інтенсивності. Майже вся територія, за винятком берегової смуги в Причорномор’ї, зазнала підняття. В результаті швидкого піднімання окремих ділянок земної кори (Придніпров’я, Донецька височина, Кримські гори й Карпати) виник дуже розчленований рельєф із численними річковими терасами. Під час максимального дніпровського зледеніння льодовик просунувся по долині Дніпра до широти сучасного м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ). Перигляційна зона досягала підніжжя Кримських гір. Максимальне зниження рівня океану (–120 м) припадає на останнє валдайське зледеніння. В цей час шельф Чорного моря являв собою прибережну низовинну рівнину. Однією з найважливіших подій четвертинного періоду була поява людини. Саме тому за пропозицією видатного рос. геолога О.П. Павлова (1922) четвертинний період часто називають „антропогеновим періодом”.
Таблиця 1: Підрозділи четвертинного періоду, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Період Епоха Вік Час, млн
рр. тому
  Четвертинний   Голоценова  Мегхалейський
 Нортгріппський
 Гренландський
 0,0042 - 0
0,0082 - 0,0042
0,0117 - 0,0082
Плейстоценова  Верхній 0,129 - 0,0117
 Чибанський  0,774 - 0,129
 Калабрійський  1,80 - 0,781
  Гелазький  2,58 - 1,80