ЧАРНОКІТИ

Розділ: 
[від прізвища засновника м. Калькутти – Чарнока] – група докембрійських кристалічних порід, для яких характерна наявність мінералу гіперстену. За складом ці породи змінюються від основних до кислих. Деякі автори вважали Ч. магматичними породами, але зараз визнано, що вони є метаморфічними утвореннями гранулітової фації. Зовні це рівномірнозернисті породи з паралельними текстурами або без них. Головною особливістю мінерального складу Ч. є наявність ромбічного піроксену – гіперстену. Також породотвірними мінералами є калі-натровий польовий шпат, плагіоклаз, кварц, біотит, гранат, кордієрит. В якості акцесорних присутні магнетит, апатит, рутил. Вміст темноколірних мінералів не перевищує 25%. Колір темний, рідше світло-сірий з голубуватим відтінком, а також блакитно-зелений. Структура гранобластова, дрібно-, середнбо- і крупнозерниста. Текстура паралельна, полощата. Походження проблематичне. Передбачається, що Ч. могли утворитись при інтенсивному метаморфізмі і гранітизації осадових порід типу мергелів або ефузивних порід типу діабазів в умовах гранулітової фації. За зовнішнім виглядом Ч. нагадують гнейсовидні породи. При вивітрюванні руйнуються подібно гранітоїдам. Розповсюджені в Індії, на о. Шрі-Ланка, в Австралії, Антарктиді, Африці, Шотландії, Сибіру, на Балтійському щиті; в Україні – в межах Дністровсько-Бузького (Подільського) блоку Українського щита.  Використовується в якості будівельного каміння.
Рис. 1. Поверхня чарнокіту. Південь провінції Квебек, Канада
Рис. 2. Поверхня чарнокіту. Варберг, Швеція.
Рис. 3. Масив чарнокіту, прорізаний дайками гіперстену. Рогеленд, Норвегія.