[від гр. kyklos – коло, лат. cycle – колесо, lithos – камінь] – літологічні комплекси, що відповідають седиментаційним циклам. Залежно від середовища формування поділяються на субаквальні (підводні) та субаеральні (повітряні). Субаквальні Ц. часто формують товщі флішу, а субаеральні – товщі лесу. Головним фактором для утворення Ц. є періодична зміна кліматичних умов. Флішові Ц. невеликі - від декількох сантиметрів до декількох дециметрів. Кожен Ц. складається з 2-4 шарів, або елементів, які закономірно повторюються в товщі. Їх зернистість зменшується знизу доверху: нижній – пісковик, середній – алевроліт, верхній – аргіліт. Формування флішових Ц. пов’язане з підводними мулистими потоками. В кожному лесовому Ц. виділяють три основних горизонти: 1) „с” – викопний ґрунт; 2) „а” – перехідний; 3) „b” – лесовий. Ц. є проявом природної циклічності. Вони мають важливе значення при розчленуванні циклічно побудованих відкладів.