[від гр. kyklos – коло, лат. cycle – колесо + від прізвища відомого канадського геолога Дж. Вілсона] – тектонічний цикл, який пояснює механізм розкриття і закриття океанічних басейнів. Вперше запропонований відомим канадським геологом Дж. Вілсоном. (Уілсоном). В межах теорії плитотектоніки охоплює наступну послідовність подій: а) розколювання континенту в результаті рифтогенезу; б) початок спредингу океанічного дна з формуванням океану атлантичного типу; в) виникнення зони субдукції і поглинання в ній океанічної кори; г) колізія континентів з утворенням орогенів. Тривалість циклу близько 650 млн.рр. У подальшому цикл Вілсона був співставлений Д. Теркоттом (Turcott D., 1977) і незалежно В.Е. Хаїним (1992) з циклами становлення і розпаду суперконтинентів. У сучасній інтерпретації розглядається як цикл Хаїна-Вілсона. Див. також відео 1.
