[від гр. hondros – зерно] – сфероїдальні агрегати діаметром в середньому 0,5-1 мм, які зустрічаються лише в кам’яних метеоритах хондритового типу (складають понад 90% їх об'єму). Зазвичай, мають радіально-променеву будову. Складені олівіном і (або) ромбічним піроксеном, іноді нікелистим залізом і плагіоклазом. Являють собою швидко застиглі краплі розплавленої силікатної речовини, механізм формування яких остаточно не встановлений. Виділяють декілька гіпотез, серед яких: 1) формування в результаті різкого перепаду температур при входженні метеорита в щільні шари земної атмосфери; 2) утворення безпосередньо з протопланетної хмари, що оточувало і оточує Сонце,шляхом конденсації речовини і акреції пилу с проміжним нагріванням.
