[від гр. hondros – зерно * рос. хондриты, англ. chondrites] – кам’яні метеорити, складені з краплинок силікатної речовини, яка застигла у формі кульок – хондр, занурених у тонкозернисту масу. Розмір хондр змінюється від 1 мм до розміру горошини. Склад їх в межах одного метеорита може відповідати різним мінералам: піроксену, плагіоклазу, олівіну або їх суміші. До складу Х. входить також нікелисте залізо, іноді скло, яке заповнює проміжки між хондрами. Серед метеоритів Х. найбільш розповсюджені, їм належить понад 85% відомих падінь. Серед типів найчастіше виділяють звичайні, вуглисті та енстатитові хондрити. Вважається, що хондрити утворилися беспосередньо з протопланетної хмари, яка оточувала (та й зараз оточує) Сонце, шляхом конденсації речовини і акреції пилу з проміжним нагріванням. Час їх утворення сягає 4,5 млрд рр.
