[від гр. chloros – зелений * англ. chlorites; нім. Chlorite; фр. chlorites] – група породотвірних мінералів, водних листових алюмосилікатів Mg і Fe. В їх складі відсутні луги і кальцій. Форми виділення: пластинчасті, таблитчасті, бочкоподібні кристали, лускуваті, сферолітові, оолітові, прихованокристалічні агрегати. Колір переважно зелений з різними відтінками. Твердість 2-3. Густина 2,5-3,3. Спайність досконала. Утворюються при гідротермальних змінах вивержених порід в умовах низьких стадій метаморфізму. Широко розповсюджені серед продуктів вивітрювання порід, в осадових та слабометаморфізованих породах. На території України Х. є в Карпатах, у межах Українського щита. Використовуються у паперовій промисловості, залізисті Х. – як залізні руди. Приклади: шамозит, клінохлор.