[від лат. (al)chimie – (ал)хімія] – сукупність складних процесів хімічного та біохімічного руйнування мінералів і гірських порід на поверхні Землі під впливом води, кисню та вуглекислоти повітря, а також біохімічних процесів, пов’язаних із життєдіяльністю організмів. Провідними процесами Х.В. є окиснення, гідратація, рідше дегідратація, розчинення, гідроліз, карбонатизація і відновлення. При Х.В. мінерали глибинних зон Землі, які виникли в умовах високого тиску й температури, руйнуються з утворенням стійких до поверхневих умов мінералів. Наприклад, польові шпати і слюди перетворюються в глинисті мінерали каолініт і гідрослюди, рідше – в монтморилоніт. У результаті Х.В. значна частина речовин переходить у розчин та приймає участь у складних процесах міграції. Визначну роль відіграють кліматичні умови. Х.В. інтенсивно відбувається в помірно-вологій, вологій тропічній та субтропічних зонах за умови високої дисперсності та водопроникності порід. За цих умов Х.В. досягає кінцевих стадій, тоді як у помірному кліматі воно уповільнюється, а в холодному практично відсутнє. В результаті Х.В. формуються кори вивітрювання, елювій яких складається переважно із значно змінених первинних та новоутворених мінералів.