[від давньогрецького міста Халкідон (Мала Азія)] - мінерал класу оксидів, прихованокристалічний різновид кварцу, який складається з мікроскопічних волокон. Формула: SiO2. Зустрічається в породах гідротермального та екзогенного походження, утворюючи натічні агрегати та щільні маси, що заповнюють тріщини та порожнини, а також кірки, желваки і конкреції. Колір різноманітний. Виділяють такі різновиди: сердолік – жовтуватий до рожевого, карнеол – червоний від вишневого до яскраво-кривавого, хризопраз – яблучно-зелений, геліотроп – неоднорідний, темно-зелений з темно-червоними плямами, сардер – коричнево-бурий, агат – смугастий, кремінь – з домішками глини та ін. Блиск восковий або матовий. Твердість 6,5–7. Злам нерівний, рідше шкаралупчастий. Густина 2,58-2,64. Один з найбільш загадкових мінералів, про який існує безліч легенд і повірь. «Лікувальні властивості» халцедону описані в древнєкитайських, древнєіндійських, древнєримських і древнєгрецьких трактатах, ассірійських клинописях, творах Авиценни, Альберта Великого, Агріппи Неттесхейма, Парацельса, Клавдія Галена і Плінія, багато написано про нього і в древньоруських збірниках. Вважалося, що він допомагає від лихоманки і дизентерії, позитивно впливає на шкіру, укріплює ясна і запобігає їх кровотечам. Від давнини до сьогодні збереглася думка про хальцедон як камінь кохання, що приваблює до жінки чоловічу увагу, а також стимулює і гармонізує статеве життя. Також існує повір'я про халцедон як оберег, який захищає житло від стихійних лих і нейтралізує вплив геопатогенних зон. Широко використовується як дорогоцінне (напр., хризопраз), напівдорогоцінне та виробне каміння для виготовлення ювелірних виробів, прикрас та сувенірів.