[від лат. fusus – веретино, eidos – вигляд] – ряд викопних великих (як зерна ячменю) форамініфер з багатокамерною, веретеноподібною, спірально-площинною, кулястою черепашкою, що має вапнисту пористу стінку. Існували лише в кінці палеозою, вели переважно бентосний спосіб життя. Були породотвірними організмами, з яких утворилися фузулінові (середній і пізній карбон) і швагеринові (рання перм) вапняки.