[від лат. fossilis – похований, викопний] – процес перетворення похованих решток організмів у фосилії, або скам’янілості. В результаті фосилізації відбувається руйнування м’яких клітин, заповнення пустот скелету частинками осаду і мінеральною речовиною. Рослини при фосилізації зазвичай руйнуються повністю, але залишаються відбитки і ядра. Частіше від рослин залишаються обвуглені залишки стволів, коріння, насіння, плодів, спор, пилку. Нерідко відбувається заміщення рослинних тканин різними мінеральними сполуками – кремнеземом, карбонатом, піритом. Деякі органічні утворення рослин (віск, смола, лігнін, целюлоза) зберігаються у викопному стані, майже не змінюючись. Викопні рештки (фосилії) розділяються на різновиди залежно від повноти збереження (субфосилії, еуфосилії, іхнофосилії та ін.). Синонім – скам’яніння.