[від лат. faciеs – зовнішність, обличчя * англ. facies; нім. facies; ісп. facies] – 1. Геологічне породне тіло (комплекс гірських порід), яке відрізняється складом, фізико-географічними і тектонічними умовами формування від сусідніх породних тіл одного й того ж стратиграфічного рівня. 2. Умови (обстановка) осадонакопичення (сучасна чи древня), в яких відбулося формування осаду або гірської породи. Поняття "фація" увів швейцарський геолог А. Греслі у 1838 р., а пізніше розширив відомий російський геолог Н.А. Головкінський (1868). Приклади: прибережна піщана фація, льодовикова моренна фація, фація зелених сланців.