[від гр. phasis – поява] – відносно короткочасний (млн рр.) етап прискорення складкоутворювальних тектонічних процесів у відповідних ділянках земної кори, впродовж якого змінюється структура кори і формуються складчасті системи. Ф.С. мають власні географічні назви, відповідно до їх місця прояву (за пропозицією видатного німецького геолога Г. Штілле). Декілька Ф.С. об’єднуються в епоху складчастості. Зокрема – аркадська, бретонська, судейська, астурійська, заальська, пфальцська фази складчастості входять до герцинської епохи складчастості.