[від лат. tofus – у давнину в Пд. Італії порода вулканічного походження, італ. breccia – ламаю] – вулканогенно-осадова зцементована і ущільнена порода, яка складається із невідсортованого грубоуламкового вулканокластичного матеріалу – кутастих і слабообкатаних брил лави, шлаку, вулканічних бомб, розміщених у дрібнозернистому туфовому і пепловому цементі. Утворює значні за потужністю шари серед вулканогенних товщ. Часто їх походження зумовлене діяльністю грязьових потоків - лахарів, які пов'язані з вулканічними виверженнями. Використовується як будівельний матеріал. Смнонім - вулканічна брекчія.
