[від лат. turbidus – каламутний * рос. турбидиты; англ. turbidites; нім. Turbiditen; фр. turbidites; ісп. turbiditos] – осадові породи або відклади, які утворилися переважно в межах материкового підніжжя завдяки діяльності турбулентних мулистих потоків – підводних лавин (обвалів), що сходили з материкового схилу. Характеризуються ритмічним чергуванням прошарків пісків, алевритів і глин (градаційна шаруватість), які після літифікації перетворюються у пісковик, алевроліт і аргіліт. Кожен такий тришаровий цикл (його ще називають циклом Боума) формується в результаті сходження однієї лавини. Потужність (товщина) циклу - до 1 м. В "тілі" турбідіту налічується тисячі таких циклів. Сучасні Т. формуються на глибинах понад 2000 м. Див. також фліш.
