Здатність гірських порід чинити опір руйнуванню під дією зовнішніх сил. Залежить від твердості, в’язкості, крихкості, пружності, складу, структури, щільності та ін. Часто враховується під час розвідування, видобування та перероблення корисних копалин. За М.М. Протод’яконовим виділено 10 категорій (ступенів) Т.Г.П., кожна з яких має свої межі коефіцієнта тривкості. До найвищого ступеня належать кварцити, базальти та ін. міцні породи, до найнижчого – пливуни, болотисті ґрунти, розріджений лес та ін.