[від лат. transformare – перетворювати] – велетенський глибинний розлом, що перпендикулярно перетинає серединно-океанічні хребти і продовжується в межах океанічних плит і навіть прилеглих континентів. Вперше виділені канадським геофізиком Дж. Вілсоном (1965). Більшість трансформних розломів розміщені на овеанічному дні. Вздовж Т.Р. зміщені осьові зони серединно-океанічних хребтів у горизонтальному напрямі. Завдяки цьому хребти розбиті на сегменти шириною близько 400 км. Амплітуди зміщень досягають сотень, місцями більше тисячі км. Напрямок сдвигу вздовж трансформного розлому буває ліве (sinistal) або праве (dextral). Найбільші Т.Р. мають власні назви і перетинають значні частини океанічного дна, розділяючи його на окремі сегменти, зокрема: Азоро-Гібралтарський, Чарлі-Гіббса в Атлантичному океані, Оуен в Індійському, Елтанін, Мендосіно, Меррей, Кларіон в Тихому океані. Розлом Сан-Андреас в Каліфорнії є класичним прикладом трансфорного розлома. Як правило, Т.Р. амагматичні. В результаті тертя плит вздовж Т.Р. виникають осередки землетрусів.
