[від гр. Tesis – Богиня моря] – давній, витягнутий у широтному напрямку океан – система морських басейнів, які розділяли суперматерики Лавразію й Гондвану. Особливо чітко Т. виділявся в кінці мезозою та на початку кайнозою. В пізній пермі північна межа Т. проходила через Гірський Крим, Великий Кавказ, Цн. Афганістан, Памір, Тибет і далі вздовж Ціньліну виходила до давнього Тихого океану. Південна межа простягалась вздовж північних меж Африки, Аравії, Індостану і далі до Австралії і Нової Гвінеї. В кінці палеогену (олігоцен) Т. розділився на Паратетіс (північний) та власне Тетіс (південний). У середині міоцену власне Т. остаточно розпався на західну частину (Середземне море) і східну, належну до Індійського океану. В кінці неогену (пліоцен) на місці Т. піднялись хребти альпійсько-гімалайського поясу. Залишками Т. є Середземне, Чорне та Каспійське моря.
