[від гр. therme – тепло, жар + карст] – різновид псевдокарсту - явище нерівномірного просідання або провалювання поверхні мерзлих порід в результаті розтавання підземного льоду і переміщення талої води. Характерний для областей розповсюдження вікової (багаторічної) мерзлоти. Умовами розвитку Т. є: 1) наявність підземного льоду або висока льодистість пухких порід; 2) достатня глибина сезонного чи багаторічного розтавання, що перевищує глибину залягання підземного льоду. Т. розвивається при потеплінні клімату, зміні теплового режиму порід після вирубки лісу, на ділянках лісових пожеж тощо. В результаті на поверхні формуються лійки, провали, западини, нерідко заповнені водами озер, котловини (аласи).