[від фр. terri – відвал порід, conigue – конічний] – антропогенна форма рельєфу (насип) у вигляді горба конусоподібної форми. Розміщуються біля шахт та рудників, де утворюються шляхом насипання відвальних порід на вершину конуса. Класифікуються Т.: 1) за об’ємом порід (великі > 2,5 млн т., середні 0,5-2,5 млн т., малі < 0,5 млн т.); 2) за віком (молоді < 10 рр., зрілі 10-50 рр., старі > 50 рр.); 3) за технологічними параметрами (такі, що нарощуються, утворення яких завершилося, що нагріваються, що горять, згаслі). На території України найбільша кількість Т. зосереджена в Донецькій та Луганській областях (близько 700). Ділянки, порушені Т. потребують рекультивації.
