ТЕРАСИ

[від фр. terrasse – площадка, майданчик] – горизонтальні або слабонахилені майданчики на схилах річкових долин, узбережжях морів та озер. Утворюються в результаті циклічної акумулятивної та ерозійної діяльності водних потоків чи хвиль в умовах висхідних тектонічних рухів або коливань рівня басейну (евстатичних чи кліматичних). Розрізняють акумулятивні Т. (річкові, морські, озерні, яружно-балкові) і вироблені в корінних породах ерозійні та структурні Т. В Україні найпоширенішими Т. є акумулятивні. Профіль схилу річкової долини має ступінчастий вигляд. До річища прилягає заплава, а далі доверху – перша, друга, третя і т. д. надзаплавні Т. Чим вище розміщена Т., тим давніше вона сформувалася. Ерозійні Т. трапляються переважно в Карпатах та Кримських горах, морські – на узбережжі Чорного та Азовського морів. Також виділяють техногенні Т. (насипні, намивні, вироблені), які створюють з метою зручного будівництва, сільськогосподарської діяльності, видобування корисних копалин.