ТЕКТОНІЧНИЙ РЕЖИМ

[від гр. tektonike – будова] – тип тектонічних рухів та деформацій, що переважає в тих чи інших структурних областях земної кори.
1. В межах геосинклінальної концепції на материках виділяються такі типи Т.Р.: платформний, геосинклінальний, орогенний та рифтогенний. Платформний тип Т.Р. характеризується малими значеннями тектонічних рухів, слабкою сейсмічністю. Геосинклінальний – великими амплітудами та різкою диференційованістю вертикальних рухів, значною сейсмічністю, активним вулканізмом, формуванням складних складчастих та розривних структур. Орогенний режим відрізняється від геосинклінального переважанням висхідних рухів, активністю розломів, різноманітною складчастістю, характером магматизму та ін. В умовах рифтогенного Т.Р. на фоні загального підняття території у вигляді склепіння відбувається розтягування земної кори континентального типу та її руйнування з утворенням рифтів. У процесі тектонічного розвитку території відбувається послідовна зміна Т.Р. від геосинклінального через орогенний до платформного.
2. В межах концепції плитотектоніки выделяють наступні Т.Р.: рифтовий (рифтогенний), спрединговий, субдукційний, аккреційний, колізійний (орогенний), платформний. Також, всередині літосферних плит можуть існувати внутрішньоплитні Т.Р., напр. режим плюмтектоніки (плюмовий).