[від гр. tektonike – будівництво, будова, genesis – походження] – сукупність тектонічних рухів та процесів, під дією яких формуються тектонічні структури земної кори (літосфери). Термін запропонований німецьким геологом Е. Харманом (1930). Російськими геологами М.В. Короновським та М.А. Ясамановим пропонується виділяти епохи тектогенезу - активізації тектонічних процесів, наприклад: карельська, байкальська, герцинська. Синонім - сладчастість.