Властивість мінералів – здатність протидіяти (чинити опір) механічній дії більш міцного тіла (дряпанню, різанню, стиранню тощо). Зумовлена міцністю кристалічної структури мінералів. Як правило, в мінералогії твердість мінералів визначається приблизно, за 10-бальною шкалою, яку розробив у 1811 р. німецький мінералог Фрідріх Моос. Він запропонував в якості показника твердості мінералів використовувати склерометричну твердість – опір, який чинить мінерал при подряпуванні його поверхні гострим предметом. Для визначення твердості будь-якого мінералу необхідно порівняти його (методом подряпування) з мінералами шкали Мооса, які розміщені в напрямку зростання твердості. Найм’якший мінерал (тальк) має твердість 1, а найтвердіший (алмаз) – 10.