[від тюрк. – гладкий, голий, рівний] – 1. Форма рельєфу – плоска глиниста поверхня, розміщена на пологих зниженнях рельєфу пустель та напувпустель Середньої Азії і Пд. Казахстану, площею від декількох м2 до десятків км2. Влітку гладка поверхня Т. розбита тріщинами усихання на окремі багатокутники, навесні та після дощів влітку Т. тимчасово перетворюється у дно озера. 2. Тип грунтів, який утворюється на плоских глинистих зниженнях у пустелях і напівпустелях за умови залягання горизонту грунтових вод глибше 1,5 м.
