[від гр. sphaira – куля, lithos – камінь] – складний агрегат голчастих кристалів сферичної форми і концентричної, зональної чи радіально-променистої будови. Зустрічаються в магматичних, осадових або метаморфічних породах. Широко розвинуті в агрегатах мінералів гідротермального і гідрогенного походження, які утворилися шляхом заміщення вмісних порід або виповнення відкритих порожнин. Склад С. різноманітний, вони можуть бути як мономінеральними, так і полімінеральними. Сферолітова форма характерна для мінералів: кальцит, малахіт, халцедон, сидерит, барит, арагоніт та ін.
СФЕРОЛІТ
Розділ:
Рис. 1. Сфероліти малахіту із Конго. Національний історичний музей Мілана
Рис. 2. Сферолітова ниркоподібна кірка гематиту ( так звана "червона скляна голова")
Рис. 3. Мікрофотографія ріоліту під поляризаційним мікроскопом (ніколі схрещені). Між сірими і білими кристалами польових шпатів і кварцу розташовані кристали вулканічного скла сферолітової структури, а також гідроксидів заліза і хлоритів