[від лат. struktura – будова, розміщення + гр. blastos – паросток] – різновид повнокристалічної структури гірських порід, в якій окремі кристали розвиваються в мінеральному агрегаті відокремлено. Межі між ними неправильні, звивисті, із взаємними проростаннями. Формується в результаті перекристалізації порід у твердому стані під впливом метаморфізму.
