СТРАТОВУЛКАН

[від лат. stratum – шар, volkano – вулкан] – вулкан центрального типу, конус якого складається із застиглих лавових потоків та накопичень пухкого пірокластичного матеріалу, що чергуються. Останні переважно зцементовані та перетворені в туф. С. утворюється в результаті циклічних процесів виливу лав (ефузії) та вибухової діяльності (експлозії). Має вулканічний конус висотою від декількох сот метрів до декількох кілометрів, а також кратер у вигляді лійки діаметром до 1 км і більше.
Рис. 1. Схема стратовулкану: 1 - неактивний конус; 2 - фумарола; 3 - другорядне вулканічне жерло; 4 - жерло; 5 - кратер; 6 - хмари попелу; 7 - вулканічні бомби; 8 - конус вулкану; 9 - прошарки попелу (туф); 10 - прошарки застиглої лави; 11 - потоки лави; 12 - магматичний осередок