[від лат. stratum – шар, горизонт; гр. grapho – пишу, описую] – 1. Сукупність гірських порід, що виокремлені за ознаками, які дають змогу визначити їхнє положення в розрізі. 2. Таксономічна одиниця стратиграфічної шкали, яка включає шари гірських порід, час утворення яких пов’язаний з відповідним етапом геологічної історії. За провідною стратиграфічною ознакою виділяють спеціальні С.П. До них належать: хроностратиграфічні (за часом утворення); літостратиграфічні (за літолого-фаціальними показниками); біостратиграфічні (за комплексами викопних решток); магнітостратиграфічні (за палеомагнітними характеристиками); кліматостратиграфічні; сейсмостратиграфічні та циклостратиграфічні (за характером будови розрізу). За ступенем поширення у земній корі виділяють С.П. загальні, регіональні і місцеві. Міжнародна стратиграфічна шкала включає наступні загальні хроностратиграфічні С.П.: еонотема, ератема, система, відділ (серія), ярус, зона (хронозона). Для четвертинних відкладів використовують також більш дрібніші одиниці: розділ, ланка, ступінь, кліматоліт. До регіональних С.П. належить регіоярус (горизонт). Серед місцевих головних С.П. виділяються світа, серія, комплекс, серед додаткових – товща, пачка, пласт-маркер та ін. Скорочена назва – стратон.