Здатність схилу протидіяти зовнішньому впливу без руйнувань, зберігаючи свій профіль впродовж відповідного часового інтервалу. Порушення С.С. проявляється у вигляді зсувів і обвалів, що є наслідком втрати рівноваги між силами, які утримують породи (ґрунти) в статичному стані на користь зсувних сил. Оцінюється кількісно за коефіцієнтом запасу С.С., який визначається за співвідношенням сил, що утримують схил від сповзання, і сил, які його руйнують. Схил вважається стійким, якщо коефіцієнт запасу перевищує 1,25. Чинниками втрати С.С. можуть бути: замочування порід схилу в результаті підвищення рівня ґрунтових вод; зміна гідродинамічних сил фільтраційних потоків; розмив або підрізка нижньої частини схилу; зміна напруженого стану породного масиву завдяки спорудження на схилі будівель тощо.