[від гр. stalagma – крапля] – мінеральне натічно-крапельне утворення (частіше вапнякове, рідше гіпсове, соляне), яке виникає на дні карстових порожнин при випаровуванні мінералізованої води, що крапає зверху. На відміну від розміщених зверху сталактитів С. ростуть знизу доверху. Найвищим вважається С., знайдений у печері Лас-Вільяс (Куба). Його висота досягає 63 м. У Європі найдовшим є С. у печері Бузго в Словаччині (35,6 м). Див. також відео.
