[від лат. stadion – період, фаза розвитку + гр. metamorphoosis – перетворення] – три послідовні етапи змін гірських порід, які виділяються під час регіонального метаморфізму: 1. Низька або початкова стадія, при якій відбуваються слабкі зміни порід в умовах порівняно низьких температур (близько 5000С) і тиску (< 500 Мпа). Для неї характерно переважання механічних процесів над хімічними. Глини перетворюються у глинисті сланці, пісковики – у кварцити, вапняки – у мармури. Для цієї стадії характерна метаморфічна фація зелених сланців. Синоніми: низька ступінь метаморфізму, епіметаморфізм. 2. Середня стадія, при якій відбувається втрата водними мінералами хімічно зв’язаної води. В результаті глинисті й кварцові породи перетворюються у слюдяні сланці й гнейси, кислі породи – у гнейси, основні – у амфіболіти. Найбільш характерною для середньої стадії є амфіболітова фація. Синоніми: середня ступінь метаморфізму, мезометаморфізм. 3. Висока або завершальна С.М., що відповідає значним змінам порід в умовах високих температур (понад 10000C) і тиску (понад 1000 Мпа). В результаті породи набувають гнейсову і масивну текстуру, слюдяні сланці перетворюються у гнейси, середньозернисті мармури стають крупнозернистими. Найвідомішою фацією порід для цієї стадії є гранулітова. Синоніми: висока ступінь метаморфізму, катаметаморфізм.