[від гр. spongos – губка] – органогенна кремениста осадова гірська порода опалового (рідше халцедонового) складу. Утворена скам’янілими спікулами морських, переважно кременистих губок (спонгій), рідше – залишками діатомей, радіолярій, морських тварин. Пухка або зцементована. Колір здебільшого зеленуватий, світло-сірий. Утворюється в морських умовах на малих і середніх глибинах у результаті формування шару спікул – „скляного волокна”, який в процесі діагенезу і фосилізації перетворюється в С. Використовується як абразив, у виробництві цементу. Синоніми: спонгіоліт, спонгіліт.
