[від гр. tektonike – будова] – особливий тип складчастих деформацій осадових товщ, зумовлений підніманням пластичних мас кам’яної солі (діапіризм) під впливом навантаження надсольових товщ або бічного тектонічного тиску. Характерними структурами є соляні масиви (піднімають покрівлю, не порушуючи її цілісність), куполоподібні діапіри (протинають осадову товщу соляними ядрами), гребенеподібні складки та дайки. Розповсюджена в межах прогинів блокової будови, що зазнали переважно низхідних рухів. Приурочена до синекліз платформ, передгірських та міжгірських прогинів. В Україні прояви С.Т. відомі в Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатському та Закарпатському прогинах, Донбасі.