[від назви вулкана Сольфатара поблизу Неаполя, що виділяє сірчисті гази та воду (італ. solfo – азот)] – виділення газів сірчистого, сірководневого складу та водяної пари із тріщин на стінках і дні кратера вулкана та на його схилах, з лавових і пірокластичних потоків, а також в зоні глибинних розломів. Сольфатари є сірчистими фумаролами з температурою газів від 900 до 3000С. Навколо сольфатар часто утворюються нальоти червоного або жовтого (від сірки) кольору. Відомі сольфатари на о. Вулькано (Ліпарські о-ви), на о. Уайт-Айленд (Н. Зеландія), на г. Демавенду (Іран), кратері вулкана Кавах Іджен (Ява, Індонезія) та ін.
