[від гр. syn – разом, klino – нахиляю] – увігнута складка, шари якої нахилені до осі, а в ядрі залягають більш молодші пласти, ніж на крилах. Синкліналі овальної форми називають брахісинкліналями або мульдами, округлі – чашами. Поширені в складчастих гірських спорудах. Протилежне – антикліналь.
